ШКІЛЬНА ГЕОГРАФІЧНА ОСВІТА

ШКІЛЬНА ГЕОГРАФІЧНА ОСВІТА В 2012/2013 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Географія

Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватись за збірниками програм:

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11; видавництво Перун. 2005,2006 рр.

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. видавництво Навчальна книга; 2005.

Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. Географія України. видавництво Вікторія; 2008.

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи Географія. Економіка. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень. – Київ, 2010.

Географічні курси вивчатимуться в уже традиційному порядку:

6 клас – «Загальна географія» закладає основи формування у школярів понятійно-термінологічного апарату фізичної географії, через розгляд на доступному віковому рівні знань про географічну оболонку, закономірності її будови  і розвитку. Вивчення спрямоване на формування планетарних уявлень про Землю, взаємодію і взаємопроникнення компонентів природи в межах географічної оболонки. Основні підручники, що можуть бути використані при вивчені зазначеного курсу це:

 Географія. 6кл. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. Ґенеза. 2006

Загальна географія.6 кл. Бойко В.М., Міхелі С.В. Педагогічна преса. 2006

 Географія. 6 кл. Скуратович О.Я. та інш. Педагогічна преса. 2006

Загальна географія. 6 кл. Булава Л.М., Мащенко О.М., Ільченко В.Р. Довкілля-К. 2006

Географія. 6 кл. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р. Навчальна книга. 2006

7 клас – «Географія материків і океанів» навчальний предмет, який розкриває знання про диференціацію і цілісність природи Землі, розширює  і конкретизує уявлення учнів походження материків і океанів, просторову неоднорідність Землі, прояв географічних закономірностей на глобальному  і регіональному рівнях, особливості життя та діяльності людей у різних географічних умовах, закріплюються  навички роботи з загальногеографічними та тематичними картами. Основні підручники, що можуть бути використані при вивчені зазначеного курсу це:

Географія материків і океанів. 7 кл. Бойко В.М., Міхелі С.В. Зодіак-ЕКО. 2007

Географія материків і океанів. 7 кл. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. Ґенеза. 2007

Географія материків і океанів.7 кл. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р.  Навчальна книга. 2007

8 клас – «Фізична географія України» навчальний предмет, який забезпечить вивчення  особливостей природи як умови життя та господарської діяльності людини. На початку вивчення курсу пропонується ознайомлення з адміністративно-територiальним поділом України, тому що при вивченні майже всіх фізико- та економіко-географічних об’єктів доводиться постійно звертатися до адміністративних одиниць, знаходячи ці об’єкти на карті. Географія 8-го класу є завершальним для шкільної природничо-географічної освіти, тому значна увага під час його викладання приділяється, крім вивчення нових понять і закономірностей, поглибленню й узагальненню теоретичних знань з фізичної географії. Підручники, що можуть бути використані при вивчені зазначеного курсу це:

Фізична географія України. 8 кл. Шищенко П.Г., Муніч Н.В. Зодіак-Еко. 2008.

Фізична географія України.8 кл. Дідчук І.Л., Заставецька О.В., Брущенко І.В. Прем’єр. 2008

Фізична географія України.8 кл. Булава Л.М. та ін. АН ГРО ПЛЮС. 2008

Фізична географія України. Пестушко В.Ю. Ґенеза. 2008

9 клас – “Економічна і соціальна географія України”, навчальний предмет в якому розкриваються питання населення і трудових ресурсів держави, розвитку і розміщення господарства. Географії України в 9-му класі відводиться роль завершального для основної та пропедевтичного для старшої школи. Розглядається питання про історико-географічне формування території. Значна увага приділяється вивченню проблем розміщення населення, його природного і механічного руху, національного складу. Детально аналізується географія галузей господарства країни, зовнішньоекономічних зв’язків та економічних районів України. У цьому курсі розглядаються проблеми сталого розвитку та їх прояв на території України, показано місце України в світі. Цей навчальний предмет є також початковим етапом економічної освіти школярів, сприяє їхній адаптації до життя в умовах ринкової економіки, тому програма містить питання про економічну систему України. країни, типи підприємств за формами власності, аналізуються складові економічного потенціалу країни. Підручники, що можуть бути використані при вивчені зазначеного курсу це:

Географія. 9 кл. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. Генеза. 2009

Географія. 9 кл. Садкіна В.І., Гончаренко О.В. Оберіг. 2009

Географія. 9 кл. Гілецький Й.Р. Підручники і посібники. 2009

Географія. 9 кл. Надтока О.Ф., Топузов О.М. Світ знань. 2009

Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8-му та 9-му класах рекомендуємо завершувати викладанням 17-годинних курсів (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Фізична географія своєї області» та «Економічна та соціальна географія своєї області». Завдяки такому підходу, спираючись на краєзнавчий принцип, вчитель дає наукові географічні поняття на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочно допомогти учневі у вивченні господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. При викладанні географії своєї області можна використовувати географічні атласи областей України «Моя мала батьківщина» створені колективом видавництва «МАПА-Київ».Викладання такого курсу має здійснюватись відповідно програми «Рідний край». Для викладання такого курсу підготовлено навчально-методичне забезпечення: бібліотека краєзнавчих підручників та програм  по кожному регіону. Це «Київщинознавство. 1-11 класи» (навчальна програма курсу за вибором) Довгань А.І. та ін. Київський ІПОПК ; 2009; «Київщинознавство. 3- 11класи» (навчально-методичний комплект) Довгань А.І. та ін. Київський ІПОПК; 2009; «Рідний край. Одещина»;  «Рідний край. Полтавщина»; «Рідний край. Хмельниччина.»; «Рідний край. Кіровоградщина»; «Рідний край. Черкащина»; «Рідний край. Луганщина» а також великий перелік програм і посібників, підготованих і схвалених до використання предметною комісією з географії Науково-методичної ради з питань освіти МОНмолодьспорт України для окремих регіонах країни, районів, а подекуди окремих міст і сіл.

Для підготовки до ДПА використовується «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 9 клас» (авт. Р.В. Гладковський, А.І Довгань, Л.Б. Паламарчук, В.В. Совенко).

Необхідною складовою успішного навчання з географії є картографічна грамотність. Сучасна картографічна база засобів навчання  представлена стінним картами, атласами, контурними картами комп’ютерними картографічними програмними педагогічними засобами навчання, які видаються двома видавництвами ДНВП «Картографія» та ПрАТ «Інститут передових технологій» їх продукція пройшла науково-методичну експертизу предметної комісії та комісії із засобів навчання та шкільного обладнання та отримала грифи «Рекомендовано МОНмолодьспорт України  для використання у загальноосвітніх навчальних закладах ».

Вивчення географії в усіх класах потребує більш ретельного аналізу ситуації з охорони природи та посилення екологічної складової у навчальному і виховному процесі при вивченні географії. Для цього в рамках діяльності ОБСЄ і потреби знаходження та підтримання розумної рівноваги  між європейською економіками та європейською системами, потенціал яких не безмежний, змушує шукати різні шляхи покращення інформування і виховання підростаючого покоління, пройшов експертизу і отримав гриф «Схвалено МОНмолодьспорт України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» посібник «Зелений пакет для школярів», матеріали якого доцільно використовувати для формування практичних навичок навчання та оцінювання інформації екологічного змісту. Національна система загальної середньої освіти отримала якісний продукт з питань охорони довкілля та сталого розвитку важливою рисою якого є його міждисциплінарний характер. Посібник містить матеріали, які дозволяють учням розв’язувати життєві ситуації, приймати свідомі рішення, формувати екологічну поведінку, навчити бережно ставитися до природи, до здоров’я, стати активним громадянином своєї держави.

Вивчення географії в старшій школі на рівні стандарту, академічному та профільному забезпечується в процесі вивчення курсу «Соціально- економічна географія світу» з використанням навчальної програми  для ЗНЗ, видавництва «Перун» та підручників, що рекомендовані МОНмолодьспорт України «Географія. 10 клас.» Г. Уварова, В. Пестушко Ґенеза. 2010; «Географія. 10 клас.» В. Коберник, Р.Коваленко, Оберіг. 2010. Вивчення географії у 10-х класах стандартного (базового) і академічного рівнів у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватися у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 52 години (1,5 години на тиждень). Цей курс має інваріантне ядро змісту, визначене програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Проте, обсяг і глибина викладу навчального матеріалу, а також його прикладна спрямованість може, за бажанням учителя, дещо відрізнятися в класах, що працюють за рівнем «стандарту». При цьому варто пам’ятати, що «рівень стандарту» завершує обов’язкову шкільну географічну освіту.

 У сучасному змісті курсу «Соціально-економічна географія світу» підсилено  ідеї економізації, соціологізації, екологізації і гуманізації шкільної географії. Це обумовило головні завдання вивчення географії у 10-му класі, серед яких: засвоєння старшокласниками системи знань про різноманітний і  динамічний світ, взаємозв’язки природи, населення і господарства на усіх територіальних рівнях, формування розуміння географічної специфіки регіонів і країн світу; оволодіння уміннями поєднувати глобальний, регіональний і локальний підходи для аналізу соціально-економічних процесів і явищ; розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей старшокласників через ознайомлення їх з важливими географічними особливостями і проблемами світу, його регіонів і країн; виховання толерантності, поваги до різних народів і культур; формування уміння знаходити і застосовувати географічну інформацію для оцінки важливих соціально-економічних процесів сучасного міжнародного життя.

В умовах глобалізації світового господарства важливим для географічної освіти старшокласників є показ своєрідності організації національних господарств різних країн світу, виявлення їх спільних та відмінних рис, особливостей трансформації до сучасного конкурентного ринкового середовища. Тому  необхідно  приділяти увагу аналізу моделей господарського розвитку країн світу, звернути більшу увагу на ті з них, що знаходяться у безпосередній близькості від України, показувати сучасні тенденції розвитку світового господарства в умовах глобалізації та економічної інтеграції.

Організація профільного навчання з географії буде здійснюватись в 10- 11 класах за навчальною програмою «Географія. Профільний рівень»         (авт. Т.Г. Гільберг, Л.Б. Паламарчук, В.В. Безуглий) та  підручниками «Географія. Підручник для  10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень», (авт. Л. Б. Паламарчук, Т.Г. Гільберг, В.В. Безуглий), Генеза. 2010, «Географія. Підручник для  11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень», (авт. Л.Б. Паламарчук, Т.Г. Гільберг,            А.І. Довгань) Генеза. 2011.

Даний курс розрахований на 350 годин (по 5 години на тиждень у 10-11  класах) й охоплює десять взаємопов’язаних розділів. Кожен розділ включає теми, в яких висвітлено основний зміст навчального матеріалу.

Вивчення географії на профільному рівні дозволяє максимально використовувати загальноосвітній і культурологічний потенціал географії як навчального предмета, дає можливість випускникам на основі системи географічних знань, умінь, навичок самовизначитися у мінливому навколишньому світі, продовжити освіту в відповідній галузі.

При складанні тематичного плану варто пам‘ятати про регіональний компонент географічної освіти – вивчення географії свого краю, області, району, регіону. Це допоможе більш повно розкрити виховний і розвивальний потенціал предмета – любов до своєї місцевості, країни; сприятиме формуванню екологічної культури та конструктивному географічному мисленню.

Практичну частину програми становить практикум, що є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем світу та ідеї збалансованого розвитку суспільства. Практичні роботи передбачають розв’язання географічних, екологічних й економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, «круглих столів», референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, розробки проектів, написання рефератів, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.

Особливу увагу необхідно звернути на вивчення розділу програми «Географія своєї області», на який відведено 23 години. У зв‘язку з обмеженими можливостями щодо обсягу матеріалу підручника, враховуючи індивідуальні особливості регіонів і значну кількість адміністративних одиниць, матеріал до даного розділу у підручнику відсутній.  Разом з тим це ніяким чином не знижує його важливості і глибини вивчення. Навпаки, вивченню даного розділу потрібно приділити особливу увагу, оскільки він сприяє формуванню патріотизму, любові до малої Батьківщини, допомагає краще зрозуміти основні  економічні, екологічні і соціальні процеси. Кожен регіон має підготовлені навчальні посібники, підручники, атласи, картографічний матеріал. Під час вивчення даного розділу доцільно використовувати такі форми роботи, як: семінари, конференції, круглі столи, зустрічі, екскурсії, дослідження. Важливу роль необхідно надати проектній технології. Засобами проведення таких занять мають стати архівні документи, матеріали краєзнавчих відділів бібліотек, статуправлінь, управлінь і відділів обласних і районних адміністрацій, краєзнавчих музеїв, центрів зайнятості, будинків природи, виставок, установ і організацій, Інтернет-ресурси  тощо.

Орієнтація географічної освіти на компетентнісний підхід робить акцент на практичну складову шкільної дисципліни, оскільки її зміст лежить в основі формування ключових компетенцій як освітніх результатів. Досягнення педагогічних цілей дозволяє акцентувати увагу в навчальному процесі на діяльнісній частині його змісту, тобто посиленні уваги на формуванні вмінь школярів. Тому виконання практичних робіт є важливою і невід‘ємною частиною навчального процесу у профільній школі. Програмою передбачено виконання 57 практичних робіт, що становить 32% навчальних годин. Ефективній реалізації практичної складової навчальної програми належить «Практикуму» (11 клас, автори: Гільберг Т., Довгань А., Паламарчук Л.). Обов‘язковою умовою є перевірка практичних робіт, оскільки оцінка виконує мотиваційну, контролюючу і коригуючу функції.  Значна кількість практичних робіт не потребують письмової перевірки, оскільки проводяться у вигляді семінарських занять, представлення (захисту) групових проектів, конференцій, «круглих столів», дискусій (25%).

Навчальні роботи виконуються під керівництвом вчителя, який пояснює послідовність дій, показує зразок виконання і формулює завдання для первинного закріплення дій учнями. Тренувальні роботи націлені на відпрацювання, вдосконалення та корекцію умінь. Ці роботи виконуються на уроці під контролем вчителя, або у формі домашнього завдання, результати якого відстежує вчитель. Підсумкові роботи виконують контролюючу функцію. Вони здійснюються школярами з найбільшим ступенем самостійності. Їх завдання розраховані на перенесення засвоєних умінь і дій в умови, подібні з навчальними і тренувальними роботами, або в нові умови. Саме тому результати підсумкових робіт можуть бути порівняні з результатами контрольних робіт і фіксуватися колонкою оцінок у класних журналах. Результати навчальних і тренувальних робіт виставляються за бажанням учнів, але враховуються педагогом для організації навчального процесу на наступних уроках.

Програма курсу задає напрямок змісту практичних робіт. У зв‘язку з цим вчителю географії рекомендується виділити у змісті програми, яка використовується, практичні роботи, які носять навчальний і тренувальний характер, і роботи - підсумкового характеру. Учитель на її основі планує їх у навчальному процесі, враховуючи ступінь навченості школярів. У календарно-тематичному плануванні необхідно відобразити зміст і вид практичних робіт (за ступенем навченості) та затвердити на методичному об‘єднанні вчителів географії.

Для проведення практичних робіт у профільних класах доцільно виділяти цілий урок. Такі уроки проводяться як уроки-практикуми, що за дидактичною метою орієнтовані на навчання прийомам і способам дій, їх систематизацію та узагальнення, перевірку (контроль) рівня оволодіння школярами певними вміннями.

Організація роботи школярів повинна підкорятися чітко заданій меті, сформульованої на мові дій учнів, що сприяє активізації роботи учнів. Завдання для практичних робіт можуть мати різні форми: удосконалення навиків роботи з картографічним матеріалом (нанесення географічних об‘єктів на контурну карту, робота з електронними картами), географічними джерелами інформації, розв’язання географічних задач тощо; практичні роботи дослідницького і творчого характеру (складання картограм, картодіаграм, маршрутів, комп‘ютерних презентацій, схем, характеристик географічних об‘єктів, виявлення закономірностей, написання есе, оцінка статистичних показників, суспільних явищ, складання прогнозів, проведення міні-досліджень).

Географічні курси, які найбільш суттєво пов’язані з географічним профілем представлені у збірнику програм «Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів.» видавництво «Педагогічна преса». Більшість програм уже добре знайомі вчителям, але  серед нових програм і курсів, що отримали гриф МОНмолодьспорт України – це програма курсу за вибором „Основи геоінформаційних систем і технологій” 10-11кл.

Курс розрахований  на вивчення основ геоінформаційних систем і технологій у 10-11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів усіх профілів природничо-математичного, технологічного напряму. Вивчення курсу пропонується в обсязі 35 навчальних годин після вивчення основ інформатики за програмою 9 класу та географії за курсом 6-9 класу, основних засад роботи з комп’ютерною технікою та комп’ютерною

Для вивчення курсу підготовлено навчальний посібник „Основи геоінформаційних систем і технологій” видавництва ДНВП „Картографія” (автори В.І. Остроух, Л.М. Даценко). Навчальний посібник схвалено до використання в загальноосвітніх навчальних закладах (лист МОНмолодьспорт України від 15.03.2011 р. за №1.4/18-779).

Як і в основній допрофільній  для реалізації завдань профільного навчання в школі важливими є картографічні знання.

Для підготовки до ДПА використовується «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 11 клас» (авт. Р.В. Гладковський, А.І Довгань,  Н.І. Забуга, Л.Б. Паламарчук, В.В. Совенко)

 Перелік посібників, які можуть бути використані при вивчені географії постійно оновлюється,  друкується в щорічному інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки, молоді та спорту  України та розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту:  (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти : (www.iitzo.gov.ua).

Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та у підготовці до уроків з географії вчителям надають журнал “Географія та економіка в сучасній школі” Міністерства освіти і науки України і газета “Краєзнавство. Географія. Туризм”.

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

Затверджені Наказом МОН № 371 від 05.05.2008 року

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями. Сучасна молода людина об'єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.

Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. У чинних навчальних програмах для 12-річної школи на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту. До кожної теми програми визначено обов'язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади, характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо).

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Упровадження компетентнісного підходу передбачає обов'язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати. Удосконалення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.

Вчені виокремлюють трьохрівневу ієрархію компетентностей. Предметні - формуються засобами навчальних предметів. Міжпредметні - належить до групи предметів або освітніх галузей. Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів - знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.

Найбільш універсальними є ключові компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту Перелік ключових компетентностей визначається на основі цілей загальної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, які сприяють оволодінню соціальним досвідом, навичками життя й практичної діяльності в суспільстві.

Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дієвим інструментом поліпшення якості освіти.

Рада Європи, проводячи міжнародні дослідження, поглиблюючи та розвиваючи поняття компетентностей, пропонує перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді європейці: політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов'язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетентності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуванням, компетентності, пов'язані з розвитком інформаційного суспільства; здатність вчитися протягом життя. Пізніше вони були об'єднані в три основні напрями: соціальні, пов'язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, пов'язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості; функціональні, пов'язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом.

На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:

Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.

Загальнокультурна (комунікативна) компетентність ‑ передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.

Соціально-трудова компетентність ‑ пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.

Інформаційна компетентність ‑ передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.

Компетентність як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів, формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами, його рівень виявляється в процесі оцінювання.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

·         контролююча ‑ визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

·         навчальна ‑ сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

·         діагностико-коригувальна ‑ з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

·         стимулювально-мотиваційна ‑ формує позитивні мотиви навчання;

·         виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

·         характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

·         якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

·         сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

·         рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

·         досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

·         самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань ‑ кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань ‑ усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

Гнучкість знань ‑ уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань ‑ усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань ‑ тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички ‑ дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних  досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень ‑ початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень ‑ середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень ‑ високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця).

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
	1	Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення
I. Початковий	2	Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	3	Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
II. Середній	5	Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
	6	Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
	7	Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
III. Достатній	8	Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має  неточності
	9	Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
	10	Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний(а)  використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
IV. Високий	11	Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
	12	Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

          Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання ‑ це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

·         усунення безсистемності в оцінюванні;

·         підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

·         індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

·         систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

·         концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється  на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік ‑ на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.

Поряд з іншими формами оцінювання ефективною у старшій школі є рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:

·         підвищення мотивації учнів до само навчання та само оцінювання;

·         розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;

·         підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання у старшій школі;

·         градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).

Упровадження рейтингу навчальних досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності.

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів у до профільній та профільній школі може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

Основна суть портфоліо - «показати все, на що ти здібний(а)». Педагогічна ідея портфоліо передбачає зміщення акценту з незнання учнів на індивідуальні досягнення, їх активну участь у накопиченні різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; інтеграцію кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає певну підготовку: визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, вчителю важливо виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, тобто порівнювати виявлені досягнення учня (учениці) не тільки з нормою, а з його (її) попередніми невдачами чи успіхами.

Орієнтовне

календарно-тематичне планування. 

8 клас

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ 

(52 год,  1,5 год на тиждень)

Загальний №	№ в темі	Тема уроку	Дата проведення
Вступ
1	1	Фізична географія України, предмет і методи досліджень.  Формування території України. Сучасний адміністративно-територіальний устрій.
Розділ І. Україна та її географічні дослідження (10 год)
Тема 1. Фізико-географічне положення України (2 год)
2	1	Крайні точки й розміри території. Географічне положення, кордони. Географічний центр України. Практична робота № 1. Нанесення на контурну карту крайніх точок, географічного центру України та кордонів країн, що межують з нею.
3	2	Розташування території України стосовно годинних поясів. Практична робота № 1 (продовження). Визначення положення України в годинних поясах.
Тема 2. Джерела географічної інформації (4 год)
4	3	Експедиційні та стаціонарні дослідження природних умов і природних ресурсів. Туристичні подорожі, екскурсії, краєзнавчі пошуки. Музейні експозиції, виставки.
5	4	Географічні енциклопедії, довідники, словники, календарі. Географічні періодичні видання. Географічні описи в мистецьких творах, засобах масової інформації, у тому числі аудіовізуальних та ін.
6	5	Карти – джерела географічних знань, їх зміст і призначення. Картографічні проекції, спотворення площ, форм, кутів, відстаней. Способи зображення географічних об`єктів та явищ на картах. Види карт. Топографічні карти та їх практичне використання. Визначення за картами напрямків, відстаней та висот на місцевості. Географічні атласи. Електронні карти і атласи.
7	6	Практична робота №2. Опис місцевості і розв`язання задач за навчальними топографічними картами.
Тема 3. Географічні дослідження на території України (4 год)
8-9	7-8	Географічні відомості про територію України у античних географів “Повісті минулих літ”, літописах. Перші карти України. Дослідження природних умов і природних ресурсів України у ХУШ-ХІХ ст. Географічні дослідження України в ХХ ст.
10-11	9-10	Роль у вивченні природи та господарства України В.Вернадського, П.Тут-ковського, С.Рудницького, Г.Висоцького, П.Погребняка, Б.Срезневського, В.Бондарчука,  В.Кубійовича та ін. Сучасні географічні дослідження. Українське географічне товариство.
Розділ П. Загальна характеристика природних умов і природних ресурсів України. 21 година
Тема 1.  Тектонічні структури (1 год)
12	1	Тектонічна карта України. Характеристика основних тектонічних структур. Взаємозв`язок основних форм рельєфу з тектонічними структурами.
Тема 2. Геологічна будова (1 год)
13	1	Геологічна карта України. Вік і поширення гірських порід. Геохронологічна таблиця. Зміна природних умов території України в архейську, протерозойску, палеозойську, мезозойську, кайнозойську ери.
Тема 6. Рельєф. Геоморфологічна будова (3 год)
14	1	Фізична карта України. Загальний план будови поверхні, простягання низовин, височин, гір, річкових долин.
15	2	Закономірності  поширення основних форм  рельєфу і типів рельєфу.
Тема 3. Мінерально-сировинні ресурси (3 год)
16	1	Різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів, їхній зв`язок із геологічною будовою. Закономірності поширення корисних копалин. Паливні корисні копалини. Перспективні нафтогазоносні райони.   Основні родовища нафти і газу. Родовища горючих сланців і торфу. Рудні корисні копалини. Родовища залізної, марганцевої, уранових руд. Золоторудні райони України.
17-18	2	Нерудні корисні копалини. Родовища нерудної сировини, дорогоцінного каміння. Мінеральні води і грязі. Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів, основні шляхи їх раціонального використання і охорони. Практична робота № 3. Встановлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території України
Тема 4. Кліматичні умови та ресурси  (4 год)
19	1	Загальна характеристика клімату України. Основні кліматичні чинники: сонячна радіація, циркуляція атмосфери;  підстильна земна поверхня.  Взаємодія чинників кліматоутворення.
20	2	Кліматичні карти. Основні кліматичні показники. Кліматичні ресурси. Погода і небезпечні погодні явища.
21	3	Прогноз погоди. Синоптична карта. Метеорологічні станції, бюро погоди, гідрометеорологічна служба України. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров'я і господарську діяльність людини.
Тема 5. Внутрішні води (5 год)
22	1	Поверхневі води. Основні річкові басейни та їх характеристика. Характер гідрографії і водного режиму річок.
23	2	Річкові системи Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Дністра, Дунаю, Тиси. Канали: Сіверський, Донець-Донбас, Дніпро-Кривий Ріг, Дніпро-Донбас, Північно-Кримський. Практична робота № 4. Позначення на контурній карті річок.
24	3	Озера і лимани;  їх типи; особливості гідрологічного режиму. Водосховища. Практична робота № 4 (продовження). Позначення на контурній карті озер, водосховищ, каналів, боліт.
25	4	Підземні води. Основні артезіанські басейни України. Болота, їх типи і поширення. Причини заболочення. Практична робота № 4 (продовження). Позначення на контурній карті боліт.
26	5	Водний баланс і водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання і охорони. Практична робота №4 (продовження). Аналіз забезпеченості водними ресурсами різних територій  України
Тема 6. Грунти і земельні ресурси  (2 год)
27	1	Умови грунтоутворення, основні генетичні типи грунтів, закономірності їх поширення. Карта грунтів України.
28	2	Земельні ресурси України. Основні заходи з раціонального використання і охорони земельних ресурсів. Практична робота №5. Аналіз закономірностей поширення грунтів на території України.
Тема 7. Рослинний покрив  (1 год)
29	1	Різноманітність видового складу, закономірності поширення рослинності.   Широтна зональність і висотна поясність рослинного покриву. Червона книга України. Вплив господарської діяльності на рослинність. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення.
Тема 8. Тваринний світ (1 год)
30	1	Різноманітність видового складу тварин. Вплив людини на тваринний світ. Тварини занесені до Червоної книги України. Тваринні ресурси України, заходи по їх відтворенню і охороні.
31	2	Контрольна робота за 1 семестр

9 клас

економічна і соціальна географія України

(52 год, 1,5 год на тиждень)

№	Тема уроку
Вступ (1 год)
1	Предмет економічної і соціальної географії України
Розділ І. Україна на карті світу (3 год)
Тема 1. Економіко-географічне положення України  (1 год)
2	Економіко-географічне та  геополітичне положення України. Практична робота № 1. Визначення позитивних і негативних рис економіко-географічного та геополітичного положення України. Проведення на контурній карті лінії державного кордону України і підписання країн, з якими вона межує
Тема 2. Адміністративно-територіальний устрій (2 год)
3	Історико-географічний огляд адміністративно-територіального поділу України.
4	Сучасний адміністративно-територіальний поділ України. Практична робота № 2. Нанесення на контурну карту адміністративних одиниць України
Розділ ІІ. Населення України (6 год)
Тема 1. Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева структура (2 год)
5			Кількість, розміщення і густота населення. Природний рух населення. Практична робота № 3. Побудова графіка зміни кількості населення за певний період
6			Механічний рух. Міграції. Статево-віковий склад населення
Тема 2. Національний та етнічний склад населення (1 год)
7			Національний склад населення України та окремих регіонів. Українська діаспора та її географія. Духовна культура українського народу. Практична робота № 4. Побудова секторної та стовпчикової діаграм національного складу населення України.
Тема 3. Системи розселення і розвиток поселень (1 год)
8			Міське і сільське населення. Типи населених пунктів. Урбанізація.
Тема 4. Трудові ресурси і зайнятість населення
9	Трудові ресурси і зайнятість населення
10	Тематичне оцінювання знань №1
Розділ ІІІ. Господарство (30 год)
Тема 1. Загальна характеристика господарства України (2 год)
11		Господарство і національний господарський комплекс України.
12		Галузева і територіальна структура господарства України.
Тема 2. Економічний потенціал України (1 год)
13		Економічний потенціал України
Тема 3. Промисловість: загальна характеристика (1 год)
14		Промисловість як головна матеріального виробництва. Практична робота № 5. Складання схеми галузевої структури промисловості України
Тема 4. Паливна промисловість (2 год)
15		Галузева структура та сировинна база паливної промисловості. Вугільна промисловість.
16		Нафтова промисловість. Нафтопереробна промисловість. Газова промисловість. Торф’яна, сланцева промисловість. Практична робота № 6. Позначення на контурній карті основних районів вугле-, газо- і нафтовидобутку,  нафто- і газопроводів
Тема 5. Електроенергетика (1 год)
17		Електроенергетики як складова ПЕК України, її значення. Основні типи електростанцій та найважливіші ЛЕП. Використання традиційних і нових способів одержання енергії. Екологічні проблеми електроенергетики. Енергосистема. Споживання енергії. Енергозбереження. Практична робота № 7. Побудова секторної діаграми виробництва електроенергії різними типами електростанцій.
Тема 6. Металургійна промисловість (2 год)
18		Металургійна промисловість. Чорна металургія.
19		Кольорова металургія. Склад і сировинна база. Фактори і райони розміщення підприємств галузі. Проблеми і перспективи розвитку галузі. Практична робота № 8. Нанесення на контурну карту сировинної бази, основних районів та підприємств чорної і кольорової металургії.
20	Тематичне оцінювання знань №2
Тема 7. Машинобудування і металообробка (2 год)
21		Машинобудування і металообробка. Структура машинобудування
22		Територіальна структура машинобудування
Тема 8. Хімічна промисловість (1 год)
23		Хімічна промисловість
Тема 9. Лісова і деревообробна промисловість (1 год)
24		Лісова і деревообробна промисловість
Тема 10. Промисловість будівельних матеріалів (1 год)
25		Промисловість будівельних матеріалів
Тема 11. Легка промисловість. Художні промисли (1 год)
26		Легка промисловість. Художні промисли
Тема 12. Харчова промисловість (1 год)
27		Харчова промисловість.
Тема 13. Сільське господарство (4 год)
28		Сільське господарство. Галузева структура сільського господарства.
29		Рослинництво
30		Тваринництво
31		Зональна спеціалізація сільського господарства. Гірські регіони. Приміські сільськогосподарські райони. Практична робота № 9. Нанесення на контурну карту розміщення посівів найважливіших сільськогосподарських культур. Аналіз статистичних даних щодо виробництва сільськогосподарської продукції
32		Тематичне оцінювання знань №3
Тема 14. Транспорт (4 год)
33		Транспорт України.
34		Залізничний транспорт. Автомобільний транспорт
35		Водний транспорт. Повітряний транспорт. Трубопровідний транспорт.
36		Географія транспорту України
Тема 15.  Соціальна сфера (2 год)
37-38		Галузі соціальної сфери.
Тема 16. Україна і світове господарство Зовнішні економічні зв’язки України (4 год)
39		Поняття про світове господарство та міжнародний поділ праці. Міжнародний поділ праці та світова торгівля. Форми міжнародного співробітництва.
40		Географія зовнішньої торгівлі України. Значення зовнішніх економічних зв’язків в господарстві країни.
41		Міжнародні організації. Інтеграція України в світову економіку. Вплив процесів глобалізації на господарство України.
42		Тематичне оцінювання знань №4
Розділ IV. Територіальний поділ України (7 год)
Тема. 1 Економіко-географічний поділ України (7 год)
43-48		Територіальне розмаїття природи, економіки і населення передумова територіального поділу України. Поняття про економічний район та його основні ознаки. Мережа економічних районів в Україні, критерії їх виділення та спеціалізація. План вивчення економіко-географічного району: склад території, економіко–географічне положення, природні умови і ресурси, особливості господарського комплексу та найбільші міста. Донецький, Придніпровський, Північно-Східний, Столичний, Центральний, Подільський, Північно-Західний, Карпатський, Причорноморський економічні райони, їх коротка характеристика.
Розділ V.  Географія своєї області (2 год)
49-50		Тема 1. Географічна характеристика своєї області Особливості географічного положення та його вплив на господарську спеціалізацію. Природні умови і ресурси області, їх оцінка. Географічні назви своєї області чи автономної республіки в минулому і нині. Особливості топоніміки своєї місцевості. Історія заселення території. Населення і трудові ресурси. Демографічна ситуація. Найбільші міста. Адміністративні райони. Загальна характеристика господарства. Промисловість.  Сільське господарство. Транспорт. Особливості культури і побуту місцевого населення. Проблеми і перспективи розвитку. Практична робота № 10. Нанесення на контурну карту області найважливіших господарських і культурних об’єктів, складання проекту перспективного розвитку області
51		Тематичне оцінювання знань №5
52		Узагальнення знань з курсу. Вихідний тестовий контроль (за вибором)

Соціально-економічна географія світу.

10 клас (52 години, 1,5 години на тиждень)

№	Тема уроку
Вступ (2 години)
1	Предмет соціально-економічної географії світу. Історико-географічні регіони світу.
2	Джерела географічних знань. Методи економіко-географічних досліджень. Видатні економ-географи світу.
Розділ I. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО – ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ (20 годин)
Тема 1. Політична карта світу (4 години)
3	Сучасна політична карта світу. Відмінність понять "країна", "держава", "залежна країна", "колонія". Класифікація країн за формою правління. Форми адміністративно-територіального устрою. Відмінності федеративних держав.
4	Політичні та економічні системи країн. Типологія держав.
5	Етапи формування політичної карти світу.
6	Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл. Загальнополітичні (ООН, Рада Європи, Європейський Парламент, СНД) та спеціальні (Європейський союз, НАТО, ЮНЕСКО, ФАО та ін.) організації.
Тема 2. Населення світу (4 години)
7	Кількість населення. Відтворення населення. Демографічні процеси і демографічна політика. Міграційні процеси і міграційна політика держав. Причини та проблеми зовнішніх міграційних потоків.
8	Мовний і етнічний склад населення. Найпоширеніші мовні сім'ї і групи. Релігія як явище культури. Світові релігії. Виникнення і сучасне поширення релігійних вчень.
9	Соціальна і професійна структура населення. Трудові ресурси. Проблеми зайнятості і безробіття. Практична робота № 1. Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу.
10	Тематичне оцінювання №1 за темами: «Вступ», «Політична карта світу», «Населення світу»
Тема 3. Взаємодія суспільства і природи. Світові природні ресурси  (4 години)
11	Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи.
12	Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне.
13-14	Географія світових  природних ресурсів: мінеральних, земельних, лісових, водних, Світового океану, рекреаційних. Практична робота №2 Порівняльна оцінка ресурсозабезпеченості двох окремих країн чи регіонів світу (за вибором).
	Тема 4. Світове господарство (6 годин)
15	Сучасне  світове  господарство. Міжнародний географічний поділ та інтеграція праці. Етапи формування світового господарства. Поняття "НТР" та її основні риси. Світове господарство в період НТР, вплив на галузеву структуру та територіальну організацію виробництва.
16-17	Промисловість. Географія основних галузей промисловості світу (енергетика, металургія, машинобудування, хімічна промисловість, лісова і деревообробна промисловість, легка промисловість, харчова промисловість).
18	Світове сільське господарство: значення, внутрішньогалузева структура, міжгалузеві зв'язки, аграрні відносини. Найбільші сільськогосподарські райони.
19	Географія світового транспорту.
20	Зовнішні економічні зв'язки. Міжнародний туризм.
	Тема 5. Глобальні проблеми людства (2 години)
21	Поняття про глобальні проблеми людства (війни і миру, екологічну, сировинну і енергетичну, голоду, боротьби із злочинністю, тероризмом, хворобами віку). Роль світової громадськості у їх розв'язанні.
22	Узагальнення, систематизація і корекція знань.
23	Тематичне оцінювання №2 за темами «Взаємодія суспільства і природи», «Світові природні ресурси», «Світове господарство», «Глобальні проблеми людства»
Розділ II. РЕГІОНИ ТА КРАЇНИ СВІТУ (27 годин) Тема 1. Країни Європи (11 годин)
24 25	Загальна характеристика регіону, його склад. Населення, міста. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні.
	ФРН. Географічне положення. Населення і міста Особливості сучасного розвитку господарства країни. Промисловість. Сільське господарство. Інфраструктура.
26	Велика Британія. Особливості ЕГII, вплив його на розвиток країни. Населення, міста. Характерні риси розвитку економіки індустріальної держави. Значення зовнішніх економічних зв'язків.
27	Франція. Особливості ЕГП. Населення і міста. Провідні галузі господарства.
28	Італія. Особливості ЕГП країни, вплив його на розвиток господарства. Населення, міста. Галузева структура господарства країни, її територіальні відмінності.
29	Держави-сусіди України (Країни Центральної і Східної Європи, Північної і Центральної Азії). Загальний огляд
30	Росія. Особливості географічного положення. Природно-ресурсний потенціал. Населення. Сучасний стан економіки. Характеристика господарства. Зовнішньоекономічні зв’язки.
31	Білорусь. Молдова. Економіко-географічна характеристика.
32	Польща. Словаччина. Румунія. Економіко-географічна характеристика.
33	Практична робота № 3. Порівняльна характеристика промисловості ФРН і Франції, Великобританії та Італії (за вибором). Характеристика зв`язків України з країнами-сусідами.
34	Тематичне оцінювання №3 за темою «Країни Європи»
Тема 2. Країни Азії (6 годин)
35	Загальний огляд. Склад регіону. Різноманітність країн. Особливості господарства. Роль країн Азії в світі. Регіон перехрестя важливих морських комунікацій. Туризм.
36	Японія. ЕГП, історико-культурні особливості країни. Особливості населення країни. Роль НТР в економіці Японії. Галузева і територіальна структура господарства. Спеціалізація країни в світовому господарстві. Зовнішньоекономічні зв'язки.
37 38	Китай. Особливості розселення,  демографічна політика і трудові ресурси Китаю. Особливості економічної політики Китаю, галузі міжнародної спеціалізації. Особливості галузевої структури господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Відмінності між Західним і Східним Китаєм; концентрація промислового і сільськогосподарського виробництва в Східному Китаї. Індія. Культурно-історичні особливості країни. Природні умови і ресурси. Розміщення населення і господарства. Роль країни  в регіоні та світ
Тема 3. Країни Північної  Америки (4 години)
39	Склад території. Особливості економіко-географічного положення. Сторінки освоєння регіону та формування території США і Канади. Роль переселенців у розвитку економіки регіону. Українська діаспора Канади і США.
40	США. Найбільша за економічним потенціалом та політичним впливом країна сучасного світу. Населення: закономірності зростання, етнічний склад, трудові ресурси, соціальна структура суспільства. Процеси урбанізації. Галузева та територіальна структура господарства, галузі міжнародної спеціалізації. Найбільші промислові та сільськогосподарські райони. Специфіка зовнішніх економічних зв`язків США.
41	Практична робота № 4 Порівняльна характеристика господарства головних економічних районів США: Півночі, Півдня та Заходу
42	Канада. ЕГП. Особливості розміщення населення. Українці в Канаді. Найбільші міські агломерації. Господарство Канади. Роль країни в міжнародному географічному  поділі праці.
Тема 4. Країни Латинської Америки (2 години)
43-44	Центральна та Південна Америка. ЕГП та склад території. Політична карта. Різноманітність країн ( за розмірами, території, кількістю населення, адміністративно-територіальним устроєм, формою правління, рівнем економічного розвитку тощо). Особливості населення. Основні риси географії сільського господарства, промисловості, транспорту. Екологічні проблеми. Участь регіону в міжнародному географічному поділі праці
Тема 5. Країни Африки, Австралії та Океанії (4 години)
45	Країни Африки. Загальний огляд. Склад території. Різноманітність країн. Історія формування політичної карти. Характерні риси населення, форм і розселення та урбанізації. Природно-ресурсний потенціал та його використання. Особливості територіальної та галузевої структури господарства.
46	Економіко-географічна характеристика найбільших країн Африки: Південна Африка, Єгипет.
47	Австралія. Особливості розміщення населення, найбільші міські агломерації. Особливості економічного розвитку. Географія промисловості, сільського господарства, транспорту. і ресурсів. Роль країни в МГПП. Зовнішні зв`язки.
48	Океанія. Специфіка ЕГП. Роль Нова Зеландія і острівні країни Тихоокеанського регіону. Політична карта. Особливості розвитку малих острівних держав.
Всесвітні економічні відносини (1 година)
49	Форми всесвітніх економічних відносин. Інтернаціоналізація, інтеграція, інформатизація та глобалізація як найважливіші тенденції розвитку світового господарства.
50	Узагальнення, систематизація і корекція знань
51	Тематичне оцінювання №4 за темою «Країни Азії», «Країни Північної Америки», «Країни Латинської Америки», «Країни Африки, Австралії та Океанії», «Всесвітні економічні відносини»
52	Узагальнення знань з курсу. Вихідний тестовий контроль (за вибором)