Всеукраїнська акція "За чисте довкілля" парк ім. М.Горького, Мелітополь
«Козацькому роду – нема переводу»
Сценарій козацького свята.
Позакласний захід з географії та
історії.
I. Вступ
Слово
вчителя географії.
В усіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край,
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без батьківщини.
Ми славетні нащадки великого роду
Слово вчителя історії.
Крізь століття лине слава українських козаків,
гідних синів вільнолюбивого народу. Волелюбне козацтво не лише показало усьому
світові своє лицарство, а й здатність утворити державу, якою близько 300 років
була славнозвісна твердиня на Дніпрі-Запорозька Січ. Козацтву належало одне
з головних місць у формуванні
української народності. Козацтво створило традиції, які український народ
проніс через віки і тяжкі випробування долі аж до сучасності.
Геніальний український поет Тарас Шевченко у вірші
«Іван Підкова» писав:
Було колись в Україні
Ревіли гармати;
Було колись – запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу, і волю.
(Музика.
Грає марш козаків.)
Нехай сьогодні оживе славна сторінка історії
України. Ми сьогодні ще раз усвідомимо суть і значення Запорозької Січі в
героїчній боротьбі нашого народу за власну державу; будемо розвивати вміння
аналізувати, логічно мислити та узагальнювати цікаві сторінки життя козацтва;
виховувати повагу до героїв і інтерес до їх подвигів та патріотичні почуття до
суверенної і незалежної України.
2. Виступ
учнів.
II. Хід
свята
Ведучі I-II.
Хлопець і дівчина одягнуті в
українські народні костюми.
В. 1. Добрий день, дорогі друзі.
В. 2. Великий і щирий привіт
усім шанувальникам історії рідної України.
В. 1. Сьогодні ми все частіше
звертаємось до наших витоків, рідної мови, історії нашої країни, народної гри,
прислів’їв та приказок.
В. 2. І ще одним кроком на зустріч цьому відродженню – наше
свято: «Козацькому роду - нема
переводу».
В. 1. А скажіть мені, чи ще є
козаки та козачки, що силою та завзяттям можуть похвалитися? (Так!!!)
В. 2. Та рідної мови не
цураються?
В. 1. Та наспіви й танці
українські полюбляють?
В. 2. Та народну мудрість та гру старовинну не забули?
В. 1. Так, не перевелись козаки на нашій землі. Саме вони
сьогодні покажуть, на що здатні.
В. 2. Просимо команди на
сцену!!!
На сцену
виходять команди 8-х класів під козацький марш. Командир і 5 учасників
одягнених в костюми козаків; емблеми та козацькі атрибути вказують на назву та
девіз команди.
Команда 8А класу «Запорізька Січ»
Девіз:
Січ – мати, а Великий луг
– батько!
Команда 8Б класу «Юні козачата»
Девіз:
Степ та воля – козацька
доля!
Вітання до
залу. Говорять по черзі.
Учитель історії. Сьогодні наших конкурсантів
дивиться й оцінює компетентне журі. Саме члени журі будуть уважно спостерігати
за грою команд, а потім визначати найбільш знаючих, дотепних та спритних
козаків.
Учитель
географії. А зараз познайомтесь із членами журі. Вітаємо…(представлення)
В.1.Сторінки історії України
виринають із сивини століть і проходять гордою ходою перед нами, і славні
прадіди кличуть до бою.
В.2. Історія – це витвір усього
народу, а не лише окремих видатних осіб. Історія України – це одне життя. Є
така народна мудрість: «Як ти шануєш своїх батьків, так діти будуть шанувати
тебе».
Відомий український письменник М. Рильський у свій час написав:
Хто не знає свого минулого,
Той не вартий майбутнього.
Хто не відає про славу своїх предків,
Той не вартий пошани.
В.1. Історія дає можливість
прислухатися до голосу далеких і близьких нам подій рідного краю.
Пам’ятаймо, що чим краще ми знатимемо історію
свого народу, тим глибше усвідомимо потребу у творчій праці на благо нашої
незалежної України .
Учитель
географії
Ну, що ж… настав вже час
Знання свої нам показати.
Героїв-гетьманів згадати.
Згадати лицарів народу,
Що захищали землю й воду
Від іноземних вояків.
Не задля власної родини,
А задля слави України
В.2. Оголошуємо конкурс
«Історичний калейдоскоп».
В.2. Навіки вписались в нашу історію ватажки козацького руху,
гетьмани Запорозької Січі.
В.1. Гей,
широко залунала
Запорізька
честь і слава –
Сагайдачному дісталась
Та
гетьманська булава.
Бо такого ще не було
В
товаристві отамана.
Ще ніхто не бив так славно
Яничара й бусурмана.
В.2. Цей образ зображає козацького героя, подібний грекам тим,
од кого впала Троя. Помпею, Цезарю, що славились у Римі, Хмельницький рівний
став ділами в нас своїми. І власну ревність зміг із роду в рід пронести. Незборений у боях, дістав був добрий кінець,
Вітчизні сином був, достойним став її отець.
В.1. Щирий
сину України,
Хочеш неньку закріпити,
Але бачиш, що з Північчю,
Із Заходом важко жити…
Ти зложив свої клейноди
І покинув Україну,
Бо добро спільної неньки
Вище ти цінив, як славу,
Щоб скінчити братні спори…
В.2. Ви прослухали рядки поезії про славних українських
гетьманів, які жили інтересами свого народу, його болями і славою, йшли заради
нього на вірну погибель.
Зараз учасники покажуть, як вони шанують нашу
історію. Команди мають дати відповідь про кого йдеться у віршованих рядках?
В.1. А зараз слово має журі. Просимо оголосити підсумки
першого конкурсу.
В.2.Спасибі.
В.1.Українська народна
мудрість – невичерпна скарбниця духовної краси та мудрості народу, справжня
енциклопедія народного життя.
Українська народна мудрість така ж щира й
безмежна, як життя українського народу.
Коли ми зануримось у криницю народної мудрості, то пізнаємо життя, надії, думу
та характер нашого народу. Тут ми знайдемо пояснення різноманітним життєвим
ситуаціям.
В.2. Багатовікові надбання
мудрості певною мірою відбивають історію держави, національний дух, риси
характеру та культури народу. Вони вчать любові до рідної землі, мужності,
вмінню підтримати ближнього і дати відсіч ворогові.
Якщо уважно вивчати українську народну мудрість,
то знайдеш велику користь для душі своєї.
Вчитель
географії. В українських прислів’ях і приказках відображені хвилюючі та вічні
проблеми людства: про добро і зло; любов і щастя; честь і совість; смерть і безсмертя.
Велике значення мають теми єдності та згоди, мужності і патріотизму, та вони є
складовою частиною народу, невичерпного скарбу, яким народ володіє з
найдавніших часів і яким збагачує все нові покоління.
В.1. Після такої інформації
наші команди запрошуються на конкурс
«Українська народна мудрість». Пригадайте прислів’я та приказки про
козаків. Кожна команда має змогу поповнити бали своєї скарбнички. (Команди на
листочках пишуть прислів’я та приказки. Далі капітани команд прикріплюють свої
відповіді). Розпочинає команда 8А класу.
2. Спасибі. Ви пригадати
чудові за формою і невичерпні за змістом українські прислів’я та приказки.
В.1. Слово має журі. Просимо оголосити підсумки конкурсу.
Учитель
географії. А зараз я запрошую наших капітанів. Які покажуть свої здібності в боротьбі
за перемогу власної команди.
В.1. Просимо наше журі
оголосити результати конкурсів без загальних підсумків.
В.2. Запорізький край
справжня фольклорна скарбниця. Легендарна Хортиця надихала і продовжує надихати
поетів, письменників, музикантів, митців пензля.
В. 1. Ми запрошуємо вас до галереї. Наступний конкурс «Художня мозаїка» - команди
повинні назвати художників котрі написали ці картини!
В.1. Шановні члени журі. Просимо оголосити результати конкурсу.
В.1. Скільки століть існує наш
народ, стільки ж років і пісня. Співали наші діди і прадіди, співаємо і ми.
Так склалось історично, що український народ
оспівував у піснях свої думи, помисли і саме життя.
Народна пісня зоряно, незгасно
Горить в моєму серці повсякчас
Не пломенистим закликом, не гаслом,
А променем, що будить сівача.
Вона мене виводить на дорогу,
Вона мені просвітлює віки,
Де радість і печаль мого народу
Врослися у древа вічного гілки.
В.2. Італійський професор
Доменіко Чамполі залишив такі спогади про українських козаків: «Козаки – це
надзвичайно симпатичні люди слов’янського племені, горді й відважні лицарі, які
сміливо дивилися у вічі смерті, завжди готові на двобій з нею. Шабля – це хрест
козака, перемога – його бог, а пісня – його молитва»
Пісня – наш паспорт вічний,
Пропуск у білий світ,
Ми не ховали обличчя,
Гордо йшли сотні літ.
Завжди ми накривали
Дружби ясні столи,
Нас по піснях пізнавали,
Де б ми таки не були.
Райдуга в небі висне,
Граючи в плесках вод.
Доки живе наша пісня,
Доти живе й народ.
Звучить
пісня «Козаченьки»- виконує вчитель географії.
Учитель
географії. Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу.
Це – історія українського народу. Це – бездонна душа українського народу, це
його слава.
Нехай звучить наша рідна українська пісня:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине,
От де, люди, наша слава,
Слава України.
В.2.Оголошується конкурс
інсценізованої пісні.
Учитель історії. На початку 50-х років XVI ст. козаки самі заснували могутню фортецю
на о. Хортиця. На її основі була створена перша в історії України козацька
твердиня – Запорозька Січ. Це була справжня фортеця: навколо неї козаки
викопали глибокі рови, насипали високі земляні вали, на яких стояли вежі і
гармати.
В середині Січі містився просторий майдан, де
відбувались козацькі військові ради. Його оточували козацькі житла – курені.
На своїх радах козаки щороку на початку січня
обирали старшину і вручали її знаки влади - клейноди.
Організація козацької общини в Запорозькій Січі
будувалася на засадах широкого демократизму. Тут визнавалося право козаків на
особисту волю, вибори старшини, участь в управлінні . Це дало підставу назвати
Запорозьку Січ християнською козацькою демократичною республікою.
Запорозька Січ була значною військовою і
політичною силою. Козацтво формувалося як найпередовіший суспільний стан
української народності.
Кіш, як адміністративний орган Запорозької Січі,
поширював свою владу на значну територію півдня України. Козаки об’єднувались у
військові та господарські одиниці – 38 куренів. Запорозька Січ фактично була
державою – політичною автономією у складі Річі Посполитої.
Микола Гоголь у повісті « Тарас Бульба» так писав
про Січ: «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають всі ті горді й
міцні, як леви, козаки, ось звідки розливається воля і козацтво на всю
Україну».
В.2. Буде слава славна поміж
козаками, поміж друзями, поміж лицарями, поміж добрими молодцями!
В.1. Буде слава, бо є такі хлопці! Буде слава, бо є такі
дівчата! Слава Україні!
В.2. Для підведення підсумків
конкурсу «Козацькому роду – нема переводу» команди запрошуються на сцену!
Грає козацький марш. Команди виходять на сцену
В.1.Слово має голова журі…
Оголошення результатів. Вручення призів.
В.2. Вітаємо всіх учасників!
В.1. Вітаємо переможців!
В.2. А тепер, як кажуть, у нас
в Україні, бажаємо, щоб «…і у вас, і в нас все було гаразд, щоб ви і ми щасливі
були»!!!
Учитель географії. На все добре! До нових зустрічей
на історичних сторінках життя нашого народу.
Звучить пісня «Козацькому роду – нема переводу»
Комментариев нет:
Отправить комментарий